Кальвадос, що це за напій, як правильно пити, домашні рецепти

Сьогодні темою огляду стане напій під такою назвою – Кальвадос. Від цієї назви віє чимось іспанською, але насправді це традиційний французький яблучний або яблучно-грушевий бренді.

В основі лежить сидр, з якого методом перегонки отримують фруктову горілку. Потім її витримують певний час в бочках.

Це загальна схема його виробництва. Тепер же давайте докладніше розберемося що це за напій, як його правильно пити і як можна зробити самому в домашніх умовах.

Кальвадос — що це таке

По суті кальвадос – це яблучна горілка. Історія появи напою сягає в далеке минуле до 11 століття, коли нормани захопили родючі землі Франції та яблуневі сади. Тут вони стали робити сидр з яблучного соку. Напій був слабоалкогольних всього 5%. Однак їм мабуть цього вистачало. До речі, і зараз в Європі навіть вино краще розводити водою. Трохи пізніше з сидру стали готувати яблучну горілку, однак вона носила тоді досить довгу назву «Eau de vie des pommes», що означає «Вода життя з яблук».

Тільки в 1600 році кальвадос почав вироблятися в промислових масштабах, в результаті став національним напоєм. Центром виробництва кальвадосу був північний захід Франції.

А свою нинішню назву кальвадос ця горілка отримала вже в 19 столітті. «El Calvador» («Кальвадос») — це флагман «Непереможної армади», що сів на мілину біля берегів Нормандії.

Будь-який алкогольний напій має свої дегустаційні якості. До них відносяться колір, аромат і смак.

Колір напою

Колір залежить від сорту яблук, так і від ступеня витримки, яка впливає на колір навіть більшою мірою. Розрізняють такі відтінки кальвадосу:

  • жовтий золотистий
  • світло-золотистий
  • карамельний
  • насичено-медовий
  • колір темного бурштину

Аромат напою

Якщо колір залежить від витримки, то аромат цілком від тієї основи, на якій кальвадос був зроблений. Крім яблук, можуть використовуватися й інші фрукти:

  • Яблука
  • Груші
  • Чорнослив
  • Банани
  • Дерево
  • Спеції і прянощі

Смакові різновиди

І, нарешті смак. Переважним фактором є сорт яблук, з якого готується напій. Але головними за смаковими якостями присутні такі нотки, як яблучно-грушеві або яблучно-квіткові. Причому, на відміну від коньяку (який по суті є родичем кальвадос), післясмак у цієї горілки сильніше і стійкіше. Мабуть тому французи, виробляючи коньяк і кальвадос, воліють експортувати саме коньяк.

Дивіться також:  Черемша на зиму - рецепти заготівлі, щоб зберегти вітаміни

З-за цього післясмаку здається, що кальвадос дуже міцна. Однак, вся справа в тому, як його правильно пити. В цьому вони з коньяком як раз і схожі. Вважається, що перш ніж випити, налите в келих кальвадос, необхідно потримати його там хвилин 20, тобто, як кажуть винороби — «подихати». В результаті напій стане і м’якше, і пахучіше.

В кінцевому підсумку, на виході, напій по міцності повинен досягати 40% об. Іноді ця фортеця може бути і 60% об.

Для приготування кальвадос використовуються технічні сорти яблук. Це дрібні та ароматні сорти. За смаком виділяють гіркі, кислі, гірко-солодкі (або кисло-солодкі) і солодкі. При необхідності, якщо це передбачено відповідним рецептом, додаються ще й сорти груш, так само технічні. Для переробки відбирають яблука, смакові характеристики яких підбираються в наступних пропорціях — до гірко-солодких яблук додається 70% солодких, до кислих – 20% і до гірким – 10% солодких яблук.

Кислі груші, які можуть входити до складу напою, складають від 30 до 50%.

Після того, як фруктовий набір зібраний, готується сидр. Термін його виробництва складає близько 5 тижнів і на виході напій має 5 градусів фортеці.

Далі сидр піддають дистиляції в спеціальних перегінних апаратах. Після цього готовий дистилят розливають по дубовим бочкам, що називається «доходити».

Особливість цих бочок полягає в тому, що товщина їх стінок дорівнює трьом сантиметрам, текстура деревини пориста. Виготовляються такі бочки з нормандського або ж «коньячного» дуба, а всередині вони обпікаються.

Готові для продажу напій одержують при змішуванні спиртів різного віку, причому, «наймолодший» з спиртів, який входить в напій, що становить не менше двох років.