Таємна справа ФБР щодо Трампа: що відомо та чому вона бісить президента

5 серпня Білий дім оприлюднив документи таємної справи, яку Федеральне бюро розслідувань вело ще під час першого терміну Дональда Трампа. Ця тема давно дратує главу Білого дому, адже йдеться про його ймовірні звʼязки з Росією.

Справа має кодову назву Oxferd Comma — і в ній одразу впадає в око помилка. Правильно було б писати Oxford comma („Оксфордська кома“) — це знак пунктуації, який ставлять перед сполучником перед останнім з однорідних слів. Чому назву записали з помилкою, досі невідомо. За даними The New York Times, стандартизованих правил найменування справ у спецслужбах немає — агенти обирають назви на власний розсуд, інколи відверто дивні (наприклад, справа про незаконне володіння зброєю мала назву „Бляшана панда“). Кодові назви потрібні лише для зручності, щоб не використовувати довгі описи; для офіційного обліку існують унікальні номери.

Oxferd Comma стала частиною ширшого розслідування Crossfire Hurricane, яке ФБР вело з 2016 року. Його розпочали у травні 2017-го, одразу після звільнення Джеймса Комі з посади директора бюро. Комі призначили на цю посаду 2013 року за поданням Барака Обами, а Трамп звільнив його через кілька тижнів після вступу на посаду. Офіційно звільнення пояснювали тим, як Комі вів розслідування справи про електронну пошту Гілларі Клінтон. Це рішення стало каталізатором для ширшого розслідування звʼязків Трампа з Росією, яке згодом перейшло до спецпрокурора Роберта Мюллера.

У межах справи Oxferd Comma ФБР намагалося зʼясувати, чи діяв Трамп як агент Росії, коли звільняв Комі. У службових записках, які оприлюднив Білий дім, сказано, що розслідування розпочали „на підставі чітко сформульованих фактичних даних, які дають підстави припускати, що президент Дональд Трамп може бути або був, свідомо чи несвідомо, залучений до діяльності на користь або від імені уряду Російської Федерації“. Метою було встановити, чи Трамп керується, контролюється або координує свою діяльність з Росією так, що це становить загрозу національній безпеці США або порушення федеральних кримінальних законів. Також перевіряли, чи перешкоджав президент або інші особи цьому розслідуванню.

Білий дім заявляє, що вже на момент початку справи докази переконливо свідчили про відсутність змови з Кремлем, а основою стали звинувачення, які самі агенти відкинули. За словами джерела в адміністрації Трампа, справа була позначена як конфіденційна, щоб приховати її від інших агентів. Матеріали Oxferd Comma пізніше включили до розслідування Мюллера про російське втручання у вибори 2016 року. Коли його закрили, зʼясували, що й ця справа безпідставна: „майже все, що було у розпорядженні ФБР на той момент, спростовувало або виключало, що Трамп або його передвиборчий штаб на той час змовлялися з Росією“. 2019 року генпрокурор США повідомив Конгресу, що розслідування Мюллера не встановило доказів свідомої змови Трампа з Росією, а також не змогло довести протидію правосуддю. Втім, факт втручання Росії у вибори під сумнів не ставили.

Спекуляції про звʼязки Трампа з Росією зʼявлялися давно. 2016 року влада США офіційно звинуватила Росію у зламі серверів американських партій і втручанні у вибори. Американська розвідка дійшла висновку, що Володимир Путін особисто наказав розпочати кампанію втручання, а в ЦРУ вважали, що її метою була допомога Трампу. 2021 року колишній розвідник КДБ Юрій Швець у книзі з журналістом Крегом Угнером заявив, що Трамп „повністю відповідав визначенню агента“, який свідомо працює на російську розвідку. Сам Трамп відкидав звинувачення, називаючи розслідування „полюванням на відьом“. Він неодноразово говорив про гарні стосунки з Путіним, але останніми роками риторика змінилася: влітку 2025-го Трамп казав, що розчарований розмовою з главою Кремля, а на початку 2026-го — що „не в захваті“ від Путіна, бо той „вбиває забагато людей".

Отже, розсекречені матеріали підтверджують: ФБР серйозно перевіряло можливі звʼязки Трампа з Росією, але доказів змови так і не знайшло. Для читачів це нагадування про те, що навіть найгучніші політичні скандали варто сприймати з урахуванням повного контексту — і не забувати перевіряти факти.