Як Білий дім показує зміни: 4 маркери для України
Чи справді Вашингтон починає інакше дивитися на Україну? Ось чотири помітні сигнали, які варто знати.
Останні події у Вашингтоні дають чимало приводів для роздумів. Якщо ви стежите за новинами, то могли помітити: дещо у стосунках Білого дому з Україною ніби змінюється. Розповідаємо, на що саме звернути увагу.
Перший маркер — це розсадка під час візиту Володимира Зеленського. Минулого разу поруч із Дональдом Трампом сиділи віцепрезидент Джей Ді Венс, держсекретар Марко Рубіо та спецпосланець Стів Віткофф. Міністр фінансів Скотт Бессент і голова Пентагону Піт Гегсет стояли позаду. Це символічно показувало: питання санкцій і військової співпраці тоді були не в пріоритеті. Тепер же на дивані поряд із Трампом сиділи Рубіо, Бессент і Гегсет. Тобто в центрі уваги опинилися саме ті напрямки, які найважливіші для України: політична воля, санкції та оборона. А от Венс і Віткофф цього разу місця на дивані не отримали.
Другий сигнал — поведінка Кремля. Зазвичай перед зустрічами української делегації з американцями Росія активізує контакти, ініціює дзвінки Трампа з Путіним, щоб вплинути на тональність переговорів. Цього разу все було інакше: контакт із Білим домом отримав не Віткофф, а холодний Рубіо, який провів формальну зустріч у Манілі. Це, до речі, спровокувало Путіна на гучні заяви про «поділ західних областей України». А коли журналісти запитали речника Пєскова про можливу розмову Трампа з Путіним, він відповів: «Наразі Вашингтон не має запиту на телефонну розмову президента США Дональда Трампа та очільника Кремля Путіна». Для Росії це незвична ситуація.
Третій маркер — голосування в Сенаті. Закон про посилення тиску на Кремль підтримали 86 сенаторів, проти були лише 12. Серед них — лише один республіканець, Ренд Пол, відомий своїм скептичним ставленням до України. Решта республіканців проголосували одностайно, що свідчить про узгодженість позиції з Білим домом. А от 11 голосів демократів «проти» — це не про ставлення до України, а про занепокоєння тим, що закон розширює митні повноваження Трампа.
І нарешті, четвертий сигнал — активність конгресвумен Анни Лумер. Те, що місяць тому виглядало як поодинокий проукраїнський допис, тепер перетворилося на повноцінну кампанію. Її заклик підтримати закон напередодні голосування в Сенаті, зроблений разом із табличкою P1-SUN, яку раніше тримав у руках Ліндсі Грем, — це вже не випадковість, а частина стратегії.
Чи закріпляться ці зміни — покаже час. Поки Палата представників у відпустці, соціологи й партійні стратеги Білого дому вивчатимуть реакцію виборців. Але вже зараз видно: курс може змінюватися. Тож тримаймо руку на пульсі.
