Домашній мармелад зі слив: два способи — швидкий з пектином і традиційний

Якщо вам важливий передбачуваний результат і менше часу на кухні, оберіть варіант із пектином. Тут важливі не лише пропорції, а й температура: сливову масу уварюють до 110 °C, а тоді залишають застигати.

Сливи помийте та опустіть у киплячу воду, щоб вони розм’якли. Дістаньте плоди, видаліть кісточки й подрібніть м’якоть до однорідного пюре. Додайте трохи соку з половини лимона.

Пектин змішайте з 75 г цукру — зробіть це заздалегідь, щоб він рівномірно розподілився в пюре й не зібрався грудочками. Додайте цю суміш до сливової маси й перемішайте. Перекладіть у каструлю з високими бортиками, всипте ще 300 г цукру та, постійно помішуючи, доведіть до кипіння.

Після закипання додайте ще 300 г цукру. Варіть і помішуйте, доки температура маси не сягне 110 °C — для цього рецепта бажано мати кухонний термометр.

Гарячу масу відразу вилийте у форму шаром приблизно 1 см і розрівняйте. Коли охолоне, поставте в холодильник приблизно на добу. Готовий мармелад наріжте квадратами близько 3 см і за бажанням обваляйте в дрібному цукрі. Виходить близько 60 невеликих шматочків.

Другий спосіб — давніший і без пектину. Тут сливову м’якоть довго уварюють, змішують із цукром, розподіляють тонким шаром і підсушують. Ключовий момент: цукру беруть половину від ваги підготовленої м’якоті. Наприклад, якщо після видалення кісточок і протирання вийшло 800 г маси, знадобиться 400 г цукру.

Сливи помийте та покладіть у каструлю. Готуйте у власному соку на слабкому вогні, доки плоди добре не розм’якнуть. Видаліть кісточки, а м’якоть протріть через сито. Отримане пюре обов’язково зважте — від цього залежить кількість цукру: на кожні 500 г пюре приблизно 250 г цукру.

Поверніть масу в каструлю та готуйте на слабкому вогні приблизно годину без цукру, регулярно помішуючи, особливо коли почне густішати. Потім додайте відміряний цукор, перемішайте до розчинення й доведіть до кипіння — за традиційним рецептом після цього кип’ятять ще близько хвилини.

Густу масу розподіліть тонким шаром у жаростійкій формі або на деку — приблизно 6 мм (в оригінальному рецепті це чверть дюйма). Далі мармелад не просто охолоджують, а повільно підсушують за невисокої температури в духовці, доки пласт не стане достатньо щільним. Після повного охолодження наріжте його смужками, ромбами або квадратами.

Коротко: якщо хочете щільний мармелад із передбачуваним результатом — беріть рецепт із пектином, де консистенцію забезпечують пектин, достатня кількість цукру та уварювання до 110 °C. Варіант без пектину теж реальний, але потребує більше часу, а його густина залежить від самих слив, ступеня уварювання та підсушування — це радше традиційна сливова паста, ніж пружні желейні цукерки.