W WDayЖіночий щоденник: поради на кожен день

Війна знищує українські чорноземи: що варто знати та як діяти

·562 слівредакція
Війна знищує українські чорноземи: що варто знати та як діяти

Чи замислювалися ви, що війна нищить не лише міста, а й саму землю, яка годує мільйони? Розповідаємо, як це впливає на довкілля та що може зробити кожен із нас.

Війна залишає по собі не лише зруйновані будинки, а й понівечену природу. Український чорнозем, що століттями був символом родючості, сьогодні потерпає від бойових дій, мінування та хімічного забруднення. Лише у 2025 році, за оцінками експертів, було пошкоджено близько мільйона гектарів території, і третина цих земель — саме сільськогосподарські угіддя. Це означає, що пшениця, кукурудза чи соняшник, які колись годували світ, тепер не можуть рости на цих полях.

Що ж відбувається з ґрунтами? Через вибухи та рух важкої техніки в землю потрапляють хімічні речовини, а близько 30% українських земель забруднені мінами та нерозірваними снарядами. Такі території небезпечно обробляти, тож вони просто випадають із господарського обігу. Крім того, обстріли пошкодили водну інфраструктуру: зруйновані насосні станції та очисні споруди призводять до витоків стічних вод, що додатково отруює довкілля. А підрив Каховської дамби у червні 2023 року затопив десятки тисяч гектарів на півдні, зробивши їх непридатними для вирощування.

Наслідки цього відчуває весь світ. Україна була одним із найбільших експортерів зерна, тож блокування портів і викрадення врожаю на окупованих територіях спричинили стрибки цін на продовольство та перебої в постачанні. Це вдарило по найвразливіших країнах, які залежали від української агропродукції.

Що можемо зробити ми? По-перше, підтримувати українських виробників, купуючи локальні продукти. По-друге, стежити за ініціативами з розмінування та екологічного відновлення — багато організацій потребують волонтерської допомоги або донатів. По-третє, не забувати про юридичну відповідальність: Україна вже готує позов про компенсацію екологічних збитків на понад 57 мільярдів доларів, і міжнародна комісія, яку ратифікувала Верховна Рада, має розглядати такі вимоги.

Звісно, практичний механізм відшкодувань ще формується, і як він працюватиме, покаже час. Але кожен із нас може долучитися до збереження української землі вже сьогодні — хоча б тим, що не лишається осторонь проблем довкілля. Адже родючий чорнозем — це не лише минуле, а й наша спільна відповідальність за майбутнє.

Читайте також