Як підготувати дитину до безпечного онлайн-навчання: поради батькам

Понад половина українських школярів уже стикалися з булінгом в інтернеті, свідчать дані Національного дослідження щодо онлайн-безпеки дітей в Україні 2026 року. Напередодні 1 вересня це стає особливо актуальним: діти повертаються до шкільних чатів, груп із гуртків та репетиторами, де ризики зростають.

Головне, про що варто домовитися з дитиною ще до початку навчання: ви не забиратимете телефон і не каратимете її за розповідь про неприємну ситуацію. Без цього будь-які інші поради можуть не спрацювати — дитина просто боятиметься зізнатися про проблему.

Поясніть школяреві, що образливі коментарі, погрози чи ігнорування в шкільному чаті — це булінг, і терпіти його не варто. Якщо ситуація складна, підключіть вчителя або шкільного психолога. Також проговоріть тему приватних фото: будь-який відвертий знімок може опинитися в чужих руках і стати інструментом шантажу, навіть якщо його надіслали найкращому другові.

Навчіть дитину базової інформаційної гігієни: не переходити за посиланнями від незнайомців, не вірити обіцянкам «виграшів» і ніколи не пересилати документи, паролі чи дані банківських карток.

Окрема тема — налаштування месенджерів. Для акаунтів користувачів до 16 років у Viber за замовчуванням діє найвищий рівень приватності: реклама не показується, стикерпаки з дорослим вмістом недоступні, а канали проходять модерацію. Втім, є кілька опцій, які варто налаштувати вручну:

• Запити на повідомлення: увімкніть цю функцію, щоб листи від незнайомців потрапляли в окрему папку. Знайти її можна в розділі «Параметри» → «Конфіденційність». • Контроль додавання в групи: обмежте коло тих, хто може додавати дитину в нові чати, залишивши опцію «Мої контакти». • Ідентифікація абонентів: месенджер попереджатиме про ймовірний спам і дзвінки від шахраїв. • Блокування: навчіть дитину самостійно користуватися цією функцією — це найшвидший спосіб припинити контакт з агресором.

Якщо ж акаунт усе-таки зламали, не панікуйте: скористайтеся алгоритмом відновлення, який передбачає двоетапну перевірку та зміну PIN-коду.

Найважливіше — пам’ятати, що жодне налаштування не замінить відвертої розмови з дитиною. Фільтри можна обійти, але довірливі стосунки, коли школяр знає: ви поруч і допоможете, — це найнадійніший захист.