Де на Волині можна зустріти зубра та як поводитися поруч

Ви коли-небудь замислювалися, де у XXI столітті можна зустріти справжнього лісового гіганта, якого ще кілька століть тому вважали володарем цих територій? На Волині таке можливо: європейський зубр, занесений до Червоної книги, знову став частиною місцевої природи, хоча шлях його повернення був довгим.

Останніх диких зубрів на Волині бачили ще в кінці XVII століття. Через безконтрольне полювання, вирубку лісів та розорювання земель тварини зникли повністю. Лише у другій половині XX століття почалися спроби відновити популяцію. У 1965 році перших особин завезли у Звірівське та Муравищенське лісництва, і відтоді робота триває.

Сьогодні для збереження цих тварин на Волині діє загальнозоологічний заказник «Зубр» площею понад 5500 гектарів. За спостереженнями науковців, у дикій природі тут живуть два стада — приблизно по 10 особин у кожному. Ще частина зубрів перебуває у напіввільних умовах вольєра в урочищі «Болярка».

Якщо ви плануєте прогулянку в цих місцях, варто знати кілька речей про самого зубра. Доросла тварина може сягати 3,5 метра завдовжки, близько двох метрів заввишки в холці та важити до тонни. Попри такі габарити, зубр рухається майже безшумно. Зір у нього слабкий, але нюх і слух надзвичайно гострі: він відчуває людину за сотні метрів.

Самки з молодняком зазвичай тримаються разом, а дорослі самці більшу частину року ходять поодинці й приєднуються до групи лише у шлюбний період. Тож якщо побачите зубра здалеку — не наближайтеся, не робіть різких рухів і не намагайтеся його годувати. Це дика тварина, і найкраще, що ви можете зробити, — спостерігати з поважної відстані.

Заказник охороняє не лише зубрів, а й старі дубово-соснові ліси та багато інших рідкісних видів. Повернення цих велетнів — доказ того, що наполеглива праця може відродити навіть те, що здавалося втраченим назавжди. Тож наступного разу, коли опинитеся на Волині, згадайте: десь у хащах, можливо, саме зараз тихо ступає лісовий господар, який чекав свого повернення століттями.