Як Світлана Солдатова почала нове життя після втрати дому та чоловіка
Вона народилася у 1991 році у Вугледарі — і її доля виявилася тісно переплетеною з долею незалежної України. Як жінці вдалося вистояти після загибелі чоловіка та втрати домівки — читайте у матеріалі.
Світлана Солдатова — ровесниця незалежності: їй 35 років, і чимало її життєвих випробувань збіглося з важкими періодами в історії країни. Найважчим для неї став березень 2022 року, коли за місяць вона втратила чоловіка, дім і змушена була стати переселенкою.
7 березня 2022 року Світлана разом із двома синами виїхала з рідного Вугледара. За десять днів, 17 березня, на фронті загинув її чоловік Віталій — кадровий військовий ЗСУ, який 24 лютого зустрів на позиціях біля Мар'їнки. Він прикривав відступ побратимів під час російської атаки, але врятуватися не зміг. Його тіло досі не евакуйоване з непідконтрольної території. А 29 березня згоріла їхня квартира у Вугледарі.
«Демид — ровесник повномасштабного вторгнення. Він народився 10 січня 2022 року. Коли загинув його тато, синові було майже три місяці. Мої сини — це просто мої два сонечка — активні, позитивні. Це — моя підтримка, моє майбутнє. У них я бачу, що недаремно живу», — розповідає Світлана.
За освітою жінка — вчителька інформатики та української мови, вісім років працювала у школі. Однак після переїзду до Івано-Франківська вирішила розпочати все з чистого аркуша. Вона спробувала себе фахівчинею із супроводу ветеранів у «Домі воїна» — робота дуже захоплювала, але поєднувати її з вихованням двох синів самостійно виявилося складно. Зараз Світлана продовжує шукати себе.
«Я вирішила, що будую життя заново, з чистого аркуша. Хоча мені приємно усвідомлювати, що деякі з моїх учнів уже стали до лав Збройних сил, і вони мислять по-дорослому», — ділиться жінка.
Світлана зізнається: Івано-Франківськ поки що не може назвати другим домом, але щиро вдячна місту та його мешканцям за підтримку. Для її синів це місце, де вони ростуть і формуються. А її власний дім — це Україна.
«По життю я боєць. Живу і всім раджу жити в тих умовах, в яких ми є, і не чекати якогось щасливого моменту, коли все припиниться. Україна за 35 років вистояла завдяки нашим людям. Мені вдалося вистояти завдяки підтримці батьків, спілкуванню з родинами, яких також спіткало горе втрати, завдяки людям, які були добрі до мене безкорисливо і щиро», — підсумовує Світлана Солдатова.
