Втратили дім: як отримати соціальне житло у громаді

Повномасштабна війна змусила сотні тисяч українців покинути рідні домівки. Коли виїжджаєш у невідомість, найважче — знайти дах над головою, який не спустошуватиме гаманець. Але є рішення, які вже працюють у багатьох громадах.

Як це відбувається на практиці, показує історія Лариси Косовської та її чоловіка Валерія. У лютому 2024-го вони виїхали з Селидового на Донеччині. До останнього не хотіли покидати дім, але місто залишилося без води, тепла та газу через обстріли, а лінія фронту насувалася. Вирішили їхати до Черкас, бо там були знайомі. Думали, що повернуться за кілька місяців, тож навіть запасний комплект ключів залишили сусідам. Із жовтня 2024 року Селидове окуповане, і що з їхнім будинком — невідомо.

Спершу родина винаймала житло в Черкасах, але це виявилося надто дорого: комунальні платежі, ліки, а Валерій через втрату зору отримав другу групу інвалідності. Тож коли їм запропонували оселитися в новому соціальному житлі, створеному за підтримки Європейського інвестиційного банку, вони погодилися.

Що це за житло? Дві відновлені будівлі переобладнані у безпечні помешкання для вимушених переселенців. У 47 кімнатах можуть проживати близько 130 людей. Кожна родина має окрему кімнату з меблями та всім необхідним, а кухня, пральня, туалети й душові — спільні. Будівля відповідає вимогам безбар’єрності: є ліфт, підйомник, санвузли облаштовані для маломобільних людей. Поруч — магазини, аптеки, зупинки транспорту.

Проєкт реалізували в межах «Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» — спільної ініціативи ЄС та ЄІБ із загальним бюджетом 740 мільйонів євро. Її впроваджують разом із Міністерством з відновлення, Міністерством фінансів та місцевою владою. Загалом програми охоплюють понад 500 об’єктів соціальної інфраструктури — школи, лікарні, водопостачання, соціальне житло — у понад 300 громадах України. У Черкаській області завершено або триває реалізація 15 таких проєктів.

Лариса каже, що найголовніше — це друзі, яких вони знайшли в новому домі. У їхньому корпусі майже всі — ровесники подружжя. Жінка вірить у мирне майбутнє України. А поки що соціальне житло дає їм із чоловіком можливість почати життя наново — у комфорті та безпеці.

Якщо ви або ваші близькі опинилися в подібній ситуації, зверніться до місцевої влади за місцем перебування — дізнайтеся про наявність вільних кімнат у соціальному житлі вашого регіону.