«Папа, а що я помру?»: як говорити з дитиною про війну, коли поруч смерть

13 серпня 2026, 11:54 ·459 слівредакція

8 серпня російський дрон забрав життя 3-річного Дмитрика та його бабусі й дідуся в селі Пухівці на Київщині. Його батько згадує останні розмови з сином про тривоги — і ці слова не дають спокою. Як підтримати дитину, коли війна стає надто близькою?

Вночі 8 серпня ворожий безпілотник влучив у двоповерховий будинок у селі Пухівці, де мешкали дві родини. Загинули подружжя похилого віку та їхній трирічний внук Дмитро. Батьки хлопчика та його середній син дістали поранення. 15-річний брат загиблого отримав опіки близько 11% тіла, його госпіталізували до реанімації. Також постраждав 21-річний сусід, який прийшов на допомогу після вибуху.

Батько Дмитрика Олександр розповів, що першим загинув син. Чоловік бачив тіло хлопчика на власні очі. Він згадує, як під час повітряних тривог малюк питав: «Папа, а що я помру?». Батько заспокоював сина, казав, що він ще маленький і що треба просто ховатися. Ці дитячі питання — одні з найважчих, які війна ставить перед дорослими.

Як відповідати дитині на такі запитання, щоб не зламати її психіку? Психологи радять бути чесними, але дозованими. Не кажіть «ні, ти не помреш» — це неправда, і дитина це відчуває. Краще сказати: «Ми робимо все, щоб бути в безпеці: ховаємось, слухаємо дорослих. Я поруч і захищатиму тебе». Говоріть спокійним голосом, обіймайте, давайте відчуття опори.

Пояснюйте, що тривога — це сигнал діяти, а не панікувати. Перетворіть укриття на гру: «Давай уявимо, що ми в космічному кораблі». Дитині важливо відчувати контроль хоч у чомусь. І головне — не лишайте її наодинці зі страхом. Навіть якщо ви самі налякані, ваша присутність і впевненість — найкращі ліки.

Олександр каже, що його син був «сонечком» родини. Він не розуміє, чому оператор дрона свідомо вбивав людей похилого віку та дитину. Його мати Галина працювала вчителькою, батько Петро — електрозварником у комунальних службах. Тіла загиблих були сильно понівечені. Чоловік намагається боротися з болем, але каже, що світ для нього змінився: «Мета для мене одна — знайти всіх причетних до цього вбивства моєї родини».

Ця трагедія — нагадування, що війна не робить винятків. Але навіть у пітьмі ми можемо триматися одне за одного. Говоріть з дітьми, обіймайте їх, бережіть. І нехай ці обійми будуть міцнішими за будь-який страх.

Папа