48 собак на новому місці: історія волонтерки, яка вивезла тварин з Донеччини

Восени 2025 року волонтерка Юлія Білобородько переїхала до села Хлистунівка на Черкащині. Причиною стали російські обстріли Дружківки, де вона жила з 2016 року. Жінка не змогла залишити тварин, яких прихистила, тож частину собак забрала з собою, а решту допомогли вивезти волонтери.

Юлія розповідає, що тварин їй залишали люди, які евакуювалися, а також військові після ротацій. Вона щодня доглядає за собаками, допомагає вивозити інших із прифронтових територій і облаштовує побут на новому місці. Свою волонтерську діяльність жінка почала у 2018 році, коли дізналася про відлови собак у Дружківці.

«У 2024 році почалась евакуація з Торецька, і шість місяців ми приймали тварин, а від нас волонтери, фонди, організації вивозили їх. Не беруть з тваринами, люди вимушені кидати. Все одно є вихід, щоб не залишити свою тварину, можна щось пошукати для неї, якийсь прихисток, важче волонтерам це робити. Бо у нас їх десятки», — згадує Юлія.

Переломним моментом став обстріл ринку в Дружківці, коли в центрі міста розірвалися сім шахедів. Жінка зізнається: тоді хвилювалася не стільки за себе, скільки за собак на перетримці. «У мене є відео, де все побите, поруйноване, але собаки цілі залишилися. І я зрозуміла, що це вже остання крапля — треба їхати».

На момент від'їзду у Юлії було 11 собак у вольєрах і ще троє власних. Інших вона годувала на локаціях у місті — туди тварин привозили військові з передової, а після ротацій вони залишалися без нагляду. Переселенець Віктор Коба, якого Юлія теж прихистила, розповів: у нього на Донеччині залишилося вісім собак, дев'ять цуценят і їхня прийомна мама.

На новому місці волонтерка поступово облаштовує побут: набирає воду з колодязя, миє миски, навіть привезла з Дружківки квіти, які після переїзду відновилися за місяць. Юлія зізнається: відчуття дому поки немає, але мрії — про прилаштованих собак і людяне ставлення до тварин — залишаються. «Не знаю, як можна зрадити собаку», — каже вона.