W WDayЖіночий щоденник: поради на кожен день

«У мене другий день народження»: як із Новоіванівки рятували людей після атаки КАБів

·372 слівредакція
«У мене другий день народження»: як із Новоіванівки рятували людей після атаки КАБів

Що робити, якщо ваше село щодня потерпає від авіабомб? Історія евакуації з Новоіванівки, де за одну ніч ворог зруйнував майже половину домівок, — про вчасне рішення та допомогу поліції.

Село Новоіванівка Комишуваської громади опинилося під ударом: лише за ніч окупанти скинули КАБи, розбивши майже півсела. Люди опинилися серед руїн, без світла та зі зруйнованими домівками. Проте поліцейські та капелани змогли вивезти до Запоріжжя п'ятьох мешканців — трьох жінок і двох чоловіків.

Як розповів начальник сектору ювенальної превенції Запорізького районного управління поліції Євгеній Токарєв, у селі після обстрілів зникло енергопостачання. Багато людей вагаються їхати, бо тримають господарство. Одна з жінок відверто каже: «Та куди ж я поїду? У мене кози. Ще не продала. Цап здоровий і цап маленький, ще племінника кози». Інша мешканка додає, що не може покинути сорок свиней в'єтнамської породи: «Якби не вони, то виїхала б. Поросята, кошенята, курчата та гусенята… Великих свиней поріжемо, а маленьких треба кудись діти ж».

Одного з чоловіків, Василя, поліцейські довго шукали по всьому селу. Виявилося, він пішов востаннє глянути на зруйновану домівку. Коли правоохоронці знайшли його, він зізнався: «Накрило мене під час прильоту. Якесь чудо, що живий. Другий народження у мене». Його врятувала сусідка, яка прокинулася від вибухів і в нічній сорочці, босоніж побігла на голос. Вона розповідає: «Гукаю "Вася, Вася, зая, де ти?" Мовчить. Я знову "Де ти?". Чую, каже "Та я осьо". Я його на силу витягнула. Рука вся синя була». Чоловік зазвичай ходить із ціпком, але той згорів, тож речей він майже не встиг забрати.

Інші мешканці розповідають, що під час бомбардування одному з односельчан відірвало ногу. Вони чули близько п'яти вибухів, один із яких прийшовся по їхній хаті. Жінка, що вже чекала на поліцейських із сумками, на питання про справи відповіла лаконічно: «Та як… На букву Х». Євгеній спробував розрядити атмосферу жартом: «На букву Х, але не хорошо».

Через постійну загрозу нових обстрілів евакуація проходила дуже швидко, а поліцейські екіпажі стежили за небом. Якщо ви чи ваші близькі опинилися в подібній ситуації, не зволікайте: коли є можливість виїхати в безпечніше місце, варто скористатися нею. Господарство можна спробувати передати сусідам або волонтерам, а життя — найцінніше, що є.

Читайте також