Касія або Сенна: вирощування і догляд

Хвороби та шкідники касії



Якщо вологість підвищена або в зимовий період рослина удобрялось, то це не дає утворюватися бутонам касії, тобто відбулося порушення зимового спокою. Також квітки не з’являються, якщо рівень освітленості дуже малий. Коли рослина піддалося грибкового захворювання, то на листових пластинках і кореневій шийці з’являються плями. Такими захворюваннями є церкомпороз і кладоспориоз. Для боротьби з ними необхідно виконати пересадку і видалення уражених частин, а також обробку фунгіцидами.

При порушенні умов утримання касія часто піддається нападу шкідливих комах, таких як листовійки, попелиця або червці. Потрібно провести обприскування інсектицидними препаратами.

Цікаві факти про касії



Увага! Касія отруйна, тому варто це враховувати при вирощуванні її в приміщеннях, де є доступ до рослині у маленьких дітей або домашніх вихованців.

Незважаючи на всі ці застереження, касія є відмінним м’яким проносним, а також володіє диуретичиским дією (якщо дозування велика). На території Китаю також застосовують для поліпшення апетиту і роботи травної системи, якщо дозування мала. Також надає допомогу тим людям, які хворі глаукомою, запорами, мають набряками і олігоменореєю. Також можна застосовувати китайську корицю і для зовнішніх проблем, наприклад, при піодермії і різних шкірних проблемах, а також її рекомендують при кон’юнктивіті. Касія має властивість стимулювати роботу кровоносної системи, так як ця спеція здатна поліпшити кровообіг. Якщо у людини трапляються часті мігрені, нервові роздратування, гастрити або блювота — допоможе касія.

Дивіться також:  Ялівець Мінт Джулеп: опис сорту, посадка й догляд, ідеї ландшафтного дизайну

Збір кори з дерев проводиться в період дощів і при цьому сама рослина має переступити 7-річний рубіж. Тільки в цьому випадку кора легко відділяється від деревини стовбура. Верхній шар зібраного матеріалу відокремлюють, а нижній необхідно розділити на смужки, які піддаються висушування. Відтінок висушеної кори набуває червонувато-коричневий тон, і поверхня починає злегка прогинатися. Зазвичай зовнішня частина покриття кори, у якій колір темно-коричневого кольору, зчищається не надто якісно, якщо порівнювати цей матеріал з корицею з острова Цейлон. Цим і пояснюється нерівність і шорстка поверхня (від 3 мм до 1 см) частин кори китайського коричника, і тому надати трубчасту форму їй не представляється можливим.

Саме китайська кориця культивується жителями піднебесної вже більш ніж 4,5 тисячі років. Ще в глибоку давнину касію завезли на землі Єгипту, де жерці застосовували її у складі компонентів для муміфікування. Але на території Ізраїлю цей продукт (китайську корицю) використовували тільки в якості прянощів, замінюючи нею звичайну корицю. Є історичні та літописні відомості про те, що країни Європи познайомилися з касу, в якості першої різновиди кориці, за правління Олександра Македонського.

Також слід зауважити, що касію прийнято застосовувати в кулінарії. Вона чудово гармонує з бергамотом, кардамоном, а також з апельсином і фенхелем. Найчастіше вона популярна при виготовленні кондитерських виробів, де її додають для ароматизації тіста. Нерідко з допомогою китайської кориці готують різноманітні напої і соуси.