Запашний горошок: фото квітів, посадка й догляд, вирощування

Посадка і догляд за запашним горошком на присадибній ділянці

  1. Місце для посадки чини запашної. Так як рослина родом із Середземномор’я, рекомендується підібрати клумбу, добре освітлювану сонцем, але при цьому захищене від протягів і холодного вітру. Однак якщо вирощування проводиться в дуже жаркому і посушливому районі, то квіти почнуть поступово дрібнити. Є цікава особливість, хоч запашний горошок і не потребує запилення комахами, оскільки пилок самостійно переноситься з пиляків на рильце квітки (самозапилення), в жаркому кліматі у чини з’являється властивість перехресного запилення, коли пилок з однієї квітки переноситься на рильце іншого.
  2. Грунт для запашного горошку повинен володіти хорошою пропускною здатністю повітря і вологи. Показники кислотності переважні в межах pH 7,0–7,5 (нейтральна або слаболужна грунт). При цьому чині буде добре у вологому і багатий поживними речовинами субстраті.
  3. Посадка запашного горошку у відкритий грунт проводиться в середині-кінці травня (можливо і в перші дні червня) — це буде гарантією, що грунт вже достатньо прогріта, а ранкові заморозки не повернуться. Якщо видно, що на молодих сіянцях стали формуватися бутони або навіть розпустилися квітки, то їх обов’язково видаляють, щоб чину спрямувала свої сили на вкорінення і адаптацію. Перед посадкою розсади на клумбу обов’язково потрібна попередня загартування на відкритому повітрі не менше 14 днів. Перед проведенням посадки грунт рекомендується підготувати. Для цього виконується перекопування наміченого ділянки на глибину рівну багнета лопати. Потім вносяться в грунт органічні добрива, якими можуть виступати перегній або компост. В грунтосуміш додають калійні і фосфорні підживлення. Свіжий гній при догляді за запашним горошком застосовувати категорично не можна. Це засіб може стати причиною фузаріозного в’янення рослини. Азотні препарати для чини не використовуються. При посадці для сіянців готують лунки, розташовуючи їх на відстані 25-30 см один від одного. В одну ямку рекомендується поміщати 2-3 молодих рослини. Якщо проводиться висадка високорослої різновиди запашного горошку, то відразу слід передбачити опору, з якої будуть спрямовуватися вгору пагони. Так у підготовлену лунку встромляється дерев’яний або металевий кілочок. Деякі квітникарі використовують сітку або шпагат. З плином часу необхідно самостійно приклонять підросли пагони в потрібному напрямку, а коли вони трохи адаптуються, провести їх підв’язку.
  4. Полив. Рослина вважається невибагливим, але якщо при догляді за запашним горошком не будуть виконуватися регулярні і достатні поливи, то це призведе до скидання бутонів і вже розкритих квіток. Також це вплине і на тривалість цвітіння — вона сильно скоротиться. Якщо стоїть спекотна літня погода та опади були у мінімальній кількості, то полив рекомендований щотижневий при цьому намагаються, щоб на 1 м2 доводилося до 3-3,5 л води. Слід зазначити, що при зайвій вологості також може початися опадання бутонів і квітів.
  5. Добрива. Хоч при догляді за запашним горошком можна ігнорувати цей фактор, але досвідчені квітникарі рекомендують застосовувати підживлення. На самому початку вегетаційного періоду сіянці потрібно удобрити поживним складом. Його отримують, розвівши в 10 л відрі води по 1 ст. л. сечовини з нітрофоскою. В період формування і розкриття бутонів необхідно застосовувати розчин на основі 1 ст. л. Агріколи і стільки ж сульфату калію, які розчиняють у відрі з водою. Коли період цвітіння знаходиться в піковій фазі, рекомендовано підгодовувати чину запашну препаратами Росса і Агрікола, призначеними для квітучих рослин. Ці добрива беруться по 1 великій ложці і розводяться в 10 літрах води.
  6. Загальні поради по догляду. Так як Lathyrus odoratus на території середньої смуги Росії прийнято культивувати у вигляді однолетника, то з приходом осінніх днів всі залишки насаджень рекомендується знищити. На цьому місці посадка запашного горошку буде можлива тільки через 4-5 років. Для того, щоб простимулювати зростання придаткових кореневих відростків, виконується підгортання кущів на висоту до 5-7 см, також потрібно використовувати більш поживну грунтосуміш. Обрізки при догляді за запашним горошком не застосовуються. Щоб підвищити тривалість цвітіння, необхідно відразу зривати ті квіти, які стали в’янути. Якщо потрібно отримати насіннєвий матеріал для подальшої посадки чини запашної, то виділяється пара найбільш розвинених кущів, на яких квіти не чіпають, до визрівання плодів.
Дивіться також:  Арктотис: посадка, вирощування, догляд та розмноження у відкритому грунті