Капелюх, про яку піде мова, була популярна на всіх континентах, у багатих і бідних, сто років тому. «Капелюшок-клош» повернулася із забуття в наші дні і користується величезним успіхом. Варто відзначити, що в Росії такі капелюхи теж знайшли своїх шанувальниць.
Що таке капелюх клош?
Під чудернацькою назвою «клош» криється жіночий капелюшок, що має форму дзвіночка. З цієї причини вона і отримала свою назву, адже слово cloche в перекладі з французької означає «дзвіночок».
Творцем цієї капелюхи є законодавиця моди, відомий модельєр свого часу (жила в 1837-1927 роках) Каролін Ребо. Це був сміливий крок, так як в моді в той час були масивні капелюхи.
Клош щільно облягає голову, невеликі поля можна носити випрямленими, а можна підкачувати. Так як цей фасон дуже підходить до довгим і коротким прямим волоссям, то в 20 роках минулого століття увійшла в моду зачіска «Ітон» — це коротко підстрижені, пригладжені волосся.
Капелюшок користувалася шаленою популярністю, модельєри тоді створювали ательє по розробці нових моделей і змагалися між собою. До 30-му році мода на такий головний убір пройшла. Це пов’язано було з тим, що кардинально змінився стиль одягу, в моду увійшли нові зачіски, та й не до кожного типу обличчя підходила ця капелюх. Першість в моді ця модель протримала близько 20 років.
З яких матеріалів шиють такі капелюхи?
Під час популярності матеріалом для їх виготовлення був фетр. Зараз для виробництва головного убору використовують найрізноманітніші матеріали:
- фетр;
- шкіра;
- повсть (валяні);
- пух (пухові);
- текстиль;
- солома.
Традиційні варіанти моделей шиють з матеріалів, які добре тримають форму. Шапки цього типу роблять теплими, на холодну пору року, і легкими літніми, для захисту від сонця. Клоши прикрашаються дуже різноманітно:
- кольорові рядки «зигзаг»;
- мініатюрні букетики;
- вуаль;
- всілякі стрічки, шнурівки, ремінці.
Зверніть увагу: прикраса розташовується тільки з одного боку. До такої капелюшку доречні будь-які інші аксесуари: шарф, рукавички, намисто, браслети.