Труднощі при догляді за куннингамией
Рослина досить стійке до хвороб, але й шкідливі комахи з-за сильного смолянистого кипарисового запаху не намагаються напасти на «китайську ялинку».
При вирощуванні у рослини часто з’являється хлороз, коли забарвлення голок сильно блідне. Тому при догляді за куннингамией рекомендується у весняний час, після того, як почнуть рости пагони, почати підгодовувати спеціальними препаратами для хвойних рослин.
Якщо при посадці рослини в грунт не був внесений перегній або торф, то почнуться проблеми з зростанням і опадением хвої. На сонячному місці біля деревця також побуріє і облетить хвоя.
Факти про куннингамии на замітку
Деревина куннингамии вважається на території Китаю досить цінним матеріалом, з неї виходить м’який, міцний і запашний продукт. Найчастіше застосовують її для храмових потреб або виготовлення трун і тому її звуть «дерево трун». На землях Північного В’єтнаму рослина має більш приємне ім’я — «дерево життя» — з нього споруджують навіси над плантаціями Помилкового Женьшеню (Panax pseudo-ginseng).
В Азії така деревина стоїть на другому місці після бамбука. У столярній справі з неї виготовляють столярні вироби і тару використовують для обробки, а також з неї можна отримати деревні волокна. Завдяки тому, що деревина «китайської ялиці» не схильна до гниття, то її охоче застосовують у кораблебудуванні та будівництві мостів.
З-за високого вмісту запашних ефірних масел застосовується в ароматерапії, так як в складі є терпінеол і цедрол (цієї речовини в біомасі деревини до 30 %). У парках «тайську ялина» прийнято вирощувати в якості декоративного дерева, де вона може досягати по висоті 15-30 метрових показників.
Відомо, що сучасні Таксодиевые (до яких раніше відносили куннингамию) являють собою справжніх «живих копалин», які жили понад 140 млн. років тому (час крейдового періоду на Землі).
Вважається багатьма вченими-ботаніками ендеміком Китаю, що більше ніде не росте в природі на планеті, крім зазначеної території.
Зрідка куннингамию плутають з Торреей тисолистной (Torreya taxifolia). Але різниця особливо помітна з приходом зими, так як голки першої приймають бронзовий колір, а також іноді в неї утворюються кілька стовбурів, ніж рослина стає схожим на чагарник. «Торрі» (як її називають на території природного виростання) іноді іменують «смердючим кедром» або «деревом ховраха Флориди», так як при подрібненні листя з’являється різкий арахісовий запах, в той час як голки куннингамии не так пахнуть.
