Батьківщина і походження домашньої рисі, поведінку, розмноження, поради по догляду та утримання в домашніх умовах, покупка і ціна.
Хто тільки не проживає на нашій великій і гарній планеті, але є деякі живі створіння, дивлячись на яких, просто захоплює дух. Усі люди абсолютно різні за своїми уподобаннями та смаками, це стосується і того випадку, коли мова заходить про вибір домашнього вихованця. На сьогоднішній день, коли в нашому сучасному світі, мабуть, немає нічого не звичайного, люди вибираючи друзів своїх менших, підходячи до такого вибору з великою відповідальністю та ретельністю. Так спантеличив людей той факт, що коло вибору звіряток вже не обмежується звичними і улюбленими всіма кішками, собачками, в епоху нашої сучасності вже і енотом або шимпанзе нікого особливо не здивуєш.
Але є й такі люди, які дуже вже мріють обзавестися яким-небудь незвичайним приятелем з царства тварин, та ось до скоєно кардинальних змін, вони не готові, не допускають вони такої думки, що поруч з ними та їх сім’ями буде проживати змія, ящірка або рідкісний жук. Тоді такі любителі екзотики можуть зупинити свій вибір на більш звичних звіряток, наприклад, кішечках. Хіба представляється можливим відшукати такої людини, який би не відчував розчулення, при вигляді такого котика? Напевно, немає. Повірте, і у світі кішок існують такі представники, побачивши яких, просто неможливо відірвати погляд і їх зовсім спокійно можна утримувати в домашніх умовах. Одним з таких екзотів є домашня рись або, як її називають наукові діячі — каракал.
Це воістину неземної краси звір, природа наділила його всім — грацією, чудовою красою, витонченістю, могутністю і багатьма іншими видатними рисами. Крім того, цього дивака абсолютно спокійно можна тримати в будинку, квартирі, подібно звичайним кішкам. Звичайно, з такими надзвичайними кошенятами можуть виникати деякі труднощі, але, по-перше, ви повинні бути до цього готові, адже як не як ви самі вирішили привести в свій будинок жителя з дикої природи. А по-друге, як тільки ця жива краса з’явитися у вашому будинку, ви вже й думати забудете про будь-які проблеми і негаразди. Але перш приводити в свою обитель такого неординарного вихованця, краще все-таки з ним познайомитися трохи ближче.
Рідні території і походження домашньої рисі
Домашня рись, каракал або степова рись — всі ці імена носить один і той же представник світової фауни. Людство дізналося про цю дивовижну тварину відносно давно, відкриття даного виду датується далеким 1776 роком, тоді вчений Шребер відніс це істота до роду рисей. Але через 67 років, у 1843 році вивченням цього красеня зайнявся Грей і саме він спростував той факт, що об’єктом його вивчення є представник рисей, він прийняв рішення зарахувати цього звіра до однойменного роду каракалов. Крім того, степову рись класифікували до класу ссавців, ряду хижих і сімейства котячих.
У тому випадку, якщо у вашу голову прийшла думка про те, що ви хочете побачити степову рись в її природному середовищі, то для цього доведеться трохи помандрувати, так як на територіях Євразії вона зустрічається досить нечасто. Лише окремі особини населяють пустельних регіонах південної частини Туркменії, і зрідка можуть мешкати на території Узбекистану. Найчастіше цей дивовижний звір живе на землях жаркого Африканського континенту. В якості свого постійного місця поширення облюбував переважно савани, пустельні локації і місцевості поблизу гірських районів.
Особливості поведінки домашньої рисі у природі
На своїх рідних ареалах цей красивий хижак проявляє активність переважно в нічний час доби, але ось, коли приходить весна — каракал не в силах відмовити собі, вдень помилуватися часом, коли все навколо розквітає і перетворюється після зимового відпочинку. Крім того, він може бути діяльний в денний час взимку, так як в це не зовсім сприятливий період року, трапляється іноді нестача продуктів харчування, тому цього звірині доводиться жертвувати своїм відпочинком для того, щоб мати більше часу пополювати.
Як свого особистого житла ці мешканці дикої природи найчастіше вибирають тріщини в скелястій породі. Але якщо удача до нього повернулася обличчям, і на своєму шляху довелося натрапити на норку, яка була побудована якийсь лисичкою або дикобразом, каракал з радістю там оселитися, як не як це готовий будинок, а не якась там порожнину в камені. У таких норах граціозна кішка може проживати протягом багатьох років. Займана цими своєрідними рисями територія досить-таки чималенька по площі, особливо це стосується представників чоловічої статі, для них зазвичай виділяється місця в два-три рази більше, ніж для самок-рисей, та й ще і жити вони повинні завжди в центральних частинах ареалах. Самки ж будуть скромніші, і їх цілком влаштовують периферії і навіть околиці.
Дуже рідко буває таке, що це ссавець залишається голодним, як від природи йому дістався не який-небудь талант до мисливського ремеслу. Його довгі м’язисті ноги хоч і не дозволяють йому занадто довго бігати, але от робити великі стрибки — до цього у нього просто дар. Крім того, у цього витонченого хижака просто надзвичайна швидкість реагування і як тільки здобич з’являється в його полі зору, вона тут же настигнута усією міццю тіла і гострих кігтиків тварини. Каракал запросто може схопити для себе пару трійку птахів зграї, яка як раз приготувалася до зльоту. Можна сказати, що цей красень зовсім не любить ділитися зі своїми родичами і сусідами, з цієї причини, відразу ж після відлову свого обіду, він забирає його високо на дереві і вже там, в гордій самоті насолоджується трапезою.
Раціон харчування степової рисі складається виключно з продуктів тваринного походження, вона із задоволенням може зжерти невеликих розмірів антилопу, хижих звірів, наприклад, лисицю або мангуста, крім того каракал часто полює на гризунів, зайців, рептилій, дикобразів і страусів. Якщо цей хитрун проживає неподалік від сільськогосподарських володінь, то він запросто може собі дозволити поцупити домашню птицю, ягняти або ягняти. Без води рись може прожити відносно довгий час, брак в організмі рідини зазвичай відшкодовує з соковитою їжі.
Продовження роду домашньої рисі
Досягнення статевої зрілості у даних тварин починається від піврічного віку, в окремих особин статеве дозрівання триває до півтора років, згідно з деякими джерелами, каракалы можуть ефективно розмножуватися, якщо маса їх тіла перевищує 9-11 кг. Про точний початку шлюбного періоду не можна сказати напевно, спарювання може відбуватися цілий рік, але найбільшу статеву активність ці звірятка виявляють з середини осені до закінчення зими, так як в цей період на займаній ними території панує достаток продовольства і у них вистачає часу і сил для розмноження.
Шлюбний період у степовій рисі дуже цікавий, він завжди підкріплений шлюбними іграми і заманивающими жестами. Так представниці жіночої статі під час періоду розмноження починають виділяти разом з сечею специфічні речовини – феромони, які виробляють не яке-небудь привертає дію на осіб протилежної статі. Самці ж у свою чергу повинні подати своєрідний сигнал, який сповіщає про початок шлюбного періоду, при цьому вони видають звуки, що нагадують кашель. Процес парування у цього виду тварин зазвичай триває протягом декількох днів, і самка рідко обмежується лише одним самцем, як правило, вона обирає для себе більш дорослих, великих і, можна сказати, що відбулися «чоловіків»-рисей.
Роль самця в процесі відтворення потомства полягає лише в заплідненні, далі майбутня мати все бере в свої руки і під свою відповідальність. Тривалість вагітності у каракалов приблизно 2-4 місяці, ближче до закінчення цього строку самка починає пошуки затишного місця для пологів. Найчастіше такими місцями служать забуті всіма нори, старі віддалені печери або порожнини під кореневищами дерев. Саме в таких злачних місцях і з’являються на світ дитинчата степової рисі, в одному посліді від 1 до 7 кошенят. У перші дні життя цих «діток», їх відповідальна мати постійно намагається змінювати місце проживання, перетягуючи своє потомство, це все для їх безпеки, такі щоденні переїзди тривають до досягнення кошенятами місячного віку. Коли малюкам (маленьким рысятам) виповнюється півроку, вони поступово починають залишати батьківське гніздечко і приступають до обґрунтування у своїй дорослого і самостійного життя.
Особливості зовнішнього вигляду домашньої рисі
Якщо вам пощастить побачити це чудо природи, то можна з абсолютною упевненістю сказати, що ви точно не залишитеся байдужими до нього, всією своєю грацією, величністю і надзвичайною красою каракал здатен зачаровувати, надихати і просто насичувати душу прекрасним. Адже це не просто тварина, це одне з вищих творів мистецтва.
З першого погляду може здатися, що цей звір має велику схожість із звичайної риссю і в якійсь мірі так воно і є. Риси зовнішності майже однакові, але от забарвлення і параметри відрізняються кардинально. Якщо розглядати каракай, то це відносно велика кішка, довжина її красивого корпусу приблизно 60-90 см, хвостовий відросток може виростати до 28-32 см. Висота в плечах до півметра, маса тіла може варіюватися від 10 до 20 кг. Напевно, сама запам’ятовується пам’ятка такого хижака — це його вушка, прикрашені китицями, довжина яких іноді досягає 50 мм. На кінцівках також є певні особливості у вигляді щіточки, сформованої з пучків жорстких волосся, але це ніяк не прикраса, ці щітки допомагають тварині добре пересуватися в місцях великого скупчення пісків.
Чудове тіло цього ссавця вкрите хоч і короткою, але дуже густою шерстю з дуже красивою забарвленням. Якщо дивитися не дуже уважно, то може скластися враження, що забарвлення тіла каракай однотонний, але це не зовсім так. Дорсальна сторона тіла рисі пофарбована в піщані або коричнево-червонуваті відтінки, область черевця представлена в більш світлих тонах. На мордочці є маленькі рисочки чорного кольору, такі ж за кольором і вушка і пензлика на них. У природі існують і абсолютно чорні степові рисі, так звані меланісти, але таке явище досить рідкісне.
Степова рись: зміст в умовах будинку
Таких дивовижних вихованців, як каракалы люди розводили у своїх будинках дуже давно, тільки в давні часи вони це робили для того, щоб потім цей одомашнена хижак допомагав їм добувати їжу для них і їх сімей. Домашня рись — це колись був доля бідних людей, тому коли його так і називали «гепард для бідних», а ось зараз його статус у світі домашніх улюбленців сильно змінився і його сміливо можна назвати «кішкою для заможних людей».
Домашня рись — це певною мірою універсальний домашній улюбленець, він цілком спокійно може проживати у вашій квартирі або ж в вольєрі на території вашої ділянки.
Якщо ви прийняли рішення приводити в дім цього товариша з дикої природи, то слід зазначити, що краще всього купувати зовсім юне тварина, малюки набагато простіше приручаються, звикають до людського суспільства, так і до нових умов проживання.
Перш ніж приводити в дім таке диво природи, слід визначитися, де ж він буде жити. У тому випадку, якщо ви проживаєте в квартирі, то для вашого улюбленця в першу чергу потрібно облаштувати місце для вбиральні, це може бути лоток з наповнювачем, тільки значно більше за розмірами, ніж у звичайної кішки, привчання до лотка за тим же принципом, як і у звичайних кошенят. Також домашнього каракай можна навчити справляти свою нужду на вулиці під час прогулянки, привчати його до вигулу необхідно так, як це відбувається у випадку з цуценятами.
Утримувати такого вихованця в квартирі іноді не дуже зручно, адже ця мила кішка звикла проявляти активність, то ваше житло може бути піддано гострим коготкам вашого нового друга. Найкраще рисі містити в досить великому і просторому вольєрі. Таке житло потрібно правильно оформити. Так якщо в особистому будиночку каракай підлога бетонна, то добре буде засипати його землею і піском, так і не холодно і звичніше для лапок цього звірка. Можна насипати досить широкий шар землі, який пізніше підсівати різні рослини, таким чином, ваш товариш буде відчувати себе «у своїй тарілці», так і з боку це буде виглядати дуже цікаво.
Для того, щоб у вашого вихованця завжди була чистота і порядок, у вольєрі необхідно також встановити вбиральню, а саме лоток з піском або якимось іншим наповнювачем.
Не забувайте про те, що цієї тваринки потрібно постійно підтримувати своє тіло в тонусі, а для цього потрібна фізична активність. З цієї причини житло каракай можна встановити різні полички на різній висоті, підкріплюючи їх спилами дерев, якщо дозволяє розмір вольєра, то непогано буде посадити там невелике дерево або сформувати своєрідну терасу. Також слід подарувати цьому вихованцеві трохи іграшок, якими він буде бавитись, коли у вас не буде можливості його розважати.
Також потрібно зробити укриття для вашого приятеля, це може бути своєрідна будка з дерева, на дно якої слід покласти велика кількість чогось м’якого, наприклад соломи або тканинних виробів, щоб звірку там було зручно відпочивати.
Наявність особистого житла у домашнього каракай ніяк не має на увазі той факт, що вихованець там повинен проводити весь свій час, не забувайте випускати його на прогулянки і грати з ним, вашу увагу — запорука щасливого життя домашнього улюбленця.
Дуже важливо правильно скласти раціон харчування для такого вихованця, основою його повсякденного меню повинні бути нежирні сорти м’яса, наприклад яловичина. Але, скільки його не годуй, він по натурі хижак і це його незмінна сутність, тому живий корм давати йому обов’язково, в якості останнього відмінно підійдуть щури, кролі й навіть курчата, на яких він буде полювати самостійно. Періодично, але не дуже часто можна пропонувати вашій рысенку рибу.
Так як в умовах неволі тварина витрачає набагато менше своєї енергії, то потрібно уважно стежити за тим, щоб ненароком не перегодувати звірятко, так як ожиріння домашньої рисі загрожує безлічі проблем з її здоров’ям. Щоб уникнути таких неприємностей рекомендується влаштовувати своєму улюбленцю розвантажувальні дні.
Час від часу необхідно підгодовувати свого улюбленця вітамінними і мінеральними комплексами, крім того не забувайте про протипаразитарної терапії, так як цей звір у великих кількостях їсть термічно оброблене м’ясо.
Також слід встановити в його вольєрі поїлки, наповнені чистою питною водою.
Купівля та ціна домашньої рисі
Хоч такий незвичайний вихованець в домашніх умовах — явище досить рідкісне, придбати його не складе особливих труднощів, правда цінова політика може злегка відлякати. Середня вартість такого звірка варіює від 400 000 до 1 000 000 рублів.
Як виглядає домашня рись, дивіться нижче:
[media=https://youtu.be/VBFHqdG5WVs]
