Важливою складовою в завершенні дизайну інтер’єру є штори, які дарують тепло і комфорт у всіх кімнатах будинку. За допомогою них можна створювати природну освітленість у житлі, а в темний час доби закривати вікна від зайвої уваги з вулиці. Можна для цих цілей скористатися більш легкий спосіб – повісити жалюзі. Але домашній затишок здатна створити тільки якісний одяг для вікон.
В магазинах досить складно підібрати готовий виріб, який повністю буде підходити за розмірами, тому виникає необхідність підгону до потрібної довжини. У такій ситуації можна скористатися послугами ательє. Але краще і дешевше підшити полотна в домашніх умовах, тим більше це не так складно, якщо дотримуватися всіх рекомендації.
На практиці існує кілька варіантів підшивки: універсальний — з допомогою швейної машинки, ручний спосіб і з використанням клейкої стрічки. Останній варіант є найбільш простим, особливо для новачків у цій справі.
Необхідно виконати певні етапи: загнути тканина на потрібну довжину, пройтися праскою по шву, покласти двосторонню стрічку в складку припуску і потримати праска на тканини. До плюсів можна віднести легкість і бесшовность виконання, а до недоліків – після декількох прань краю починають обклеюватися. Це поправно – необхідно прибрати старий шар стрічки і нанести свіжий.
Важливо! Якщо стрічка застосовується на важких тканинах або підгин широкий, то краще приклеїти її в два ряди.
При ручному способі, використовуючи потайною (практично непомітний) шов, виконуються наступні дії. Береться голка з ниткою кольором, близька до відтінку штор і з виворітного боку підшивається, подцепляя одну нитку тканини, при цьому, не проколюючи наскрізь. Даний варіант відрізняється достатньою трудомісткістю.
Підшивка штор з використанням швейної машинки вимагає певних навичок у цій справі. Необхідно уважно дивитися, щоб в процесі роботи тканина не розтягувалася. З цією метою спочатку вручну прошиваємо і пропрасовуємо матеріал, а вже потім прошиваємо на машинці.
При обробці швів необхідно враховувати щільність матеріалу: для тонких підійде подвійна подгибка, для більш товстої тканини краще використовувати одинарну, щоб шви не здавалися занадто об’ємними.